пишання

Пиша́ння, -ня

с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пишання — пиша́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пишання — -я, с. 1》 Дія за знач. пишатися. 2》 ким, чим і без додатка. Те саме, що пиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пишання — ПИША́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пиша́тися. Мелашка .. просто і не без пишання хлопцем, як сином, розповіла і про останню подію захоплення Богдана пригожою черницею (Іван Ле); Хома .. Словник української мови у 20 томах
  4. пишання — ПИША́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пиша́тися. Мелашка.. просто і не без пишання хлопцем, як сином, розповіла і про останню подію захоплення Богдана пригожою черницею (Ле, Хмельницький, І, 1957, 233); Хома.. Словник української мови в 11 томах