1. Словник української мови Грінченка

пишно

Пишно

нар.

1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362.

2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пишно — пи́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пишно — Присл. до пишний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пишно — ПИ́ШНО. Присл. до пи́шний. В горах пишно буяла весна (Я. Качура); Пишно розрослися яблуні, і Олексій Михайлович з турботою помічав, як одна гілка глушила другу (О. Словник української мови у 20 томах
  4. пишно — пи́шно якнайкраще, розкішно, надзвичайно (ср, ст)|| = бомбастично Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. пишно — Хай буде не пишно, аби затишно. Хай буде і бідно, аби лише в спокою. Ще час пишно ходити, коби було в чім. Час не втік, щоб жити гойно, але перше треба постарати. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. пишно — РЯ́СНО (у великій кількості, багато), ПИ́ШНО, БУ́ЙНО, РОЗКІ́ШНО, ГУ́СТО. Посіяли вчасно, то і вродить рясно (прислів'я); Пишно сходять буряки; Де господар добре робить, там і поле буйно родить (прислів'я); Настала весна. Словник синонімів української мови
  7. пишно — ПИ́ШНО. Присл. до пи́шний. В горах пишно буяла весна (Кач., Вибр., 1947, 164); Пишно розрослися яблуні, і Олексій Михайлович з турботою помічав, як одна гілка глушила другу (Донч. Словник української мови в 11 томах