1. Словник української мови Грінченка

плем'я

Пле́м'я, -м'я и -мени

с.

1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». Мнж. 59.

2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами. Левиц. І. Перші кн. 5.

---------------

Плем'я́, -м'я́ти

с. Племянникъ или племянница. Употр. преимущ. во мн. ч.: плем'я́та. Дивись: шишок уже нема, а треба ще братам, плем'ятам, хрещеній матері, кумам... Алв. 36.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плем'я — пле́м'я іменник середнього роду * Але: два, три, чотири пле́мені Орфографічний словник української мови
  2. плем'я — Рід, ур. коліно, суч. народність; (суче) лай. кодло; ЗСТ. рідня, родичі, діти, покоління. Словник синонімів Караванського
  3. плем'я — див. родина Словник синонімів Вусика
  4. плем'я — племені і плем'я, с. 1》 Форма суспільної організації та етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. 2》 Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. 3》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плем'я — ПЛЕ́М'Я, пле́мені і пле́м'я, с. 1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Словник української мови у 20 томах
  6. плем'я — Група родів, яка походить від спільного, часто легендарного, предка, займає спільну територію і пов'язана спільністю організації; часто зв'язок політичного характеру; існує у деяких індіанців Пд. Америки, народів Африки, Австралії, Океанії та Азії. Універсальний словник-енциклопедія
  7. плем'я — без ро́ду й пле́мені. Абсолютно одинокий, сам-один. Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (А. Хижняк); Чи думав .. Федоровський, парубок, як кажуть, без роду й племені, що йому може всміхнутися таке щастя?... Фразеологічний словник української мови
  8. плем'я — НАРО́Д (нація, народність, плем'я), ЛЮД рідко, ПЛЕ́М'Я заст., поет., ЯЗИ́К заст., поет. Тут (на ярмарку) вже істий содом! Неначе якийсь давній народ десь знявся з місця та й отаборивсь, мов в часи "великого переселення народів" (І. Словник синонімів української мови