плентати

Пле́нтати, -таю, -єш

гл.

1) Путать ногами, плестись. Манив до себе дитину, а воно з другого кінця лави, перебіраючи ручками і держучися за лаву, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька. Г. Барв. 165.

2) О ребенкѣ: двигать ручками. Воно мені, малеє, плентає рученятами, — гу, каже. Г. Барв. 119.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плентати — пле́нтати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. плентати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  3. плентати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що плентатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плентати — ПЛЕ́НТАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що пле́нтатися. По бульвару плентає, як нічна тінь, .. стара жінка (С. Васильченко); Піднявся [Іван] на ноги, – ослаб... Ледве плентав... (І. Нехода). (1) [Ле́две] пле́нтати нога́ми – іти повільно, через силу. Словник української мови у 20 томах
  5. плентати — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити без певної мети чи напрямку або в пошуках кого-, чого-небудь); БРОДИ́ТИ розм., ТИНЯ́ТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше (повільно ходити без мети й напрямку). Словник синонімів української мови
  6. плентати — ПЛЕ́НТАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що пле́нтатися. По бульвару плентає, як нічна тінь,.. стара жінка (Вас., II, 1959, 288); Піднявся [Іван] на ноги, — ослаб… Ледве плентав… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 273). Словник української мови в 11 томах