плиг
Плиг! I
Прыгъ! скокъ!
---------------
Плиг, -гу II
м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плиг — див. стрибати Словник синонімів Вусика
- плиг — I -у, ч., діал. Стрибок. || у знач. присл. плигом. Стрибками. II розм. Уживається як присудок за знач. плигати і плигнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плиг — ПЛИГ¹, у, ч., діал. Стрибок. – Дійсно, ти перемогла! – сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (І. Франко); // у знач. присл. пли́гом. Стрибками. Дика коза біжить плигом (Сл. Б. Грінченка). ПЛИГ², розм. Словник української мови у 20 томах
- плиг — ПЛИГ¹, у, ч., діал. Стрибок. — Дійсно, ти перемогла! — сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (Фр., VI, 1951, 313); // у знач. присл. пли́гом. Стрибками. Дика коза біжить плигом (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах