плиг
ПЛИГ¹, у, ч., діал.
Стрибок.
– Дійсно, ти перемогла! – сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (І. Франко);
// у знач. присл. пли́гом. Стрибками.
Дика коза біжить плигом (Сл. Б. Грінченка).
ПЛИГ², розм.
Уживається як присудок за знач. плига́ти і плигну́ти.
В одчинені двері скаче з сіней жаба, така здорова та ряба, та плиг на поріг! (І. Нечуй-Левицький);
А зайці-розбійники з лісу плиг та плиг! (Н. Забіла).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плиг — див. стрибати Словник синонімів Вусика
- плиг — I -у, ч., діал. Стрибок. || у знач. присл. плигом. Стрибками. II розм. Уживається як присудок за знач. плигати і плигнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плиг — ПЛИГ¹, у, ч., діал. Стрибок. — Дійсно, ти перемогла! — сказав Владко, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (Фр., VI, 1951, 313); // у знач. присл. пли́гом. Стрибками. Дика коза біжить плигом (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- плиг — Плиг! I Прыгъ! скокъ! --------------- Плиг, -гу II м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30. Словник української мови Грінченка