1. Словник української мови Грінченка

плодитися

Плоди́тися, -джу́ся, -дишся

гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плодитися — (давати урожай) розмножуватися, (про риб, тварин) водитися. Словник синонімів Полюги
  2. плодитися — плоди́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. плодитися — плодиться, недок. 1》 Давати численне потомство, розмножуватися (про тварин, рослини). || розм. Заводити численне потомство (про людей). || розм. З'являтися на світ, народжуватися (звичайно у великій кількості). 2》 Те саме, що водитися 2). 3》 перен. Виникати, з'являтися у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плодитися — ПЛОДИ́ТИСЯ, пло́диться, недок. 1. Давати численне потомство, розмножуватися (про тварин, рослини). Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостійно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили, плодилися звичайно... (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. плодитися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  6. плодитися — ПЛОДИ́ТИСЯ, пло́диться, недок. 1. Давати численне потомство, розмножуватися (про тварин, рослини). Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостійно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили, плодилися звичайно… (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах