1. Словник української мови у 20 томах

плодитися

ПЛОДИ́ТИСЯ, пло́диться, недок.

1. Давати численне потомство, розмножуватися (про тварин, рослини).

Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостійно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили, плодилися звичайно... (Л. Глібов);

Спокійно гніздилася і плодилась там різна птиця (М. Трублаїні);

// розм. Заводити численне потомство (про людей).

Отак живе собі село мало не споконвіку.., працює, плодиться, кохає, оре, сіє (О. Довженко);

// розм. З'являтися на світ, народжуватися (звичайно у великій кількості).

– Бодай уже ті діти не плодились, що мають рости у неволі (С. Васильченко);

А ми ж, малесенькі, плодилися рясненько. У нас аж шістнадцятеро народилося (О. Ковінька).

2. Те саме, що води́тися 2.

В тихому болоті чорти плодяться (прислів'я);

Під його хатою плодились бабаки (О. Стороженко);

Заполювати дику гуску не легко, бо вона в нас на Україні дуже-дуже рідко плодиться (Остап Вишня).

3. перен. Виникати, з'являтися у великій кількості.

[Корній Данченко:] Оце три тисячі! (Дає.) .. Ну, дай же, Боже, щоб вам, пане, з цих грошей ще гроші плодились, а нам на нашій землі щоб хліб добре родив (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плодитися — (давати урожай) розмножуватися, (про риб, тварин) водитися. Словник синонімів Полюги
  2. плодитися — плоди́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. плодитися — плодиться, недок. 1》 Давати численне потомство, розмножуватися (про тварин, рослини). || розм. Заводити численне потомство (про людей). || розм. З'являтися на світ, народжуватися (звичайно у великій кількості). 2》 Те саме, що водитися 2). 3》 перен. Виникати, з'являтися у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плодитися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  5. плодитися — ПЛОДИ́ТИСЯ, пло́диться, недок. 1. Давати численне потомство, розмножуватися (про тварин, рослини). Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостійно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили, плодилися звичайно… (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. плодитися — Плоди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83. Словник української мови Грінченка