плутяга

Плутя́га, -ги

м. Плутъ, мошенникъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плутяга — плутя́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плутяга — див. ШАХРАЙ. Словник синонімів Караванського
  3. плутяга — див. брехливий; хитрий Словник синонімів Вусика
  4. плутяга — -и, ч. і ж. Лукава, хитра людина; шахрай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плутяга — див. плут, обманщик Словник чужослів Павло Штепа
  6. плутяга — ПЛУТЯ́ГА, и, ч. і ж. Лукава, хитра людина; шахрай. Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився, і завжди вихвалював мистецького плутягу (Панас Мирний); – Два роки тому на .. Словник української мови у 20 томах
  7. плутяга — ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
  8. плутяга — ПЛУТЯ́ГА, и, ч. і ж. Лукава, хитра людина; шахрай. Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився, і завжди вихвалював мистецького плутягу (Мирний, III, 1954, 330); — Два роки тому на.. Словник української мови в 11 томах