плутяга
ПЛУТЯ́ГА, и, ч. і ж.
Лукава, хитра людина; шахрай.
Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився, і завжди вихвалював мистецького плутягу (Панас Мирний);
– Два роки тому на .. вокзалі такі плутяги вкрали в однієї панійки візочок разом з дівчинкою (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плутяга — плутя́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- плутяга — див. ШАХРАЙ. Словник синонімів Караванського
- плутяга — див. брехливий; хитрий Словник синонімів Вусика
- плутяга — -и, ч. і ж. Лукава, хитра людина; шахрай. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плутяга — див. плут, обманщик Словник чужослів Павло Штепа
- плутяга — ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
- плутяга — ПЛУТЯ́ГА, и, ч. і ж. Лукава, хитра людина; шахрай. Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився, і завжди вихвалював мистецького плутягу (Мирний, III, 1954, 330); — Два роки тому на.. Словник української мови в 11 томах
- плутяга — Плутя́га, -ги м. Плутъ, мошенникъ. Словник української мови Грінченка