плівка

Плівка, -ки

ж.

1) ум. отъ пліва.

2) Пленка.

3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плівка — плі́вка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири плі́вки Орфографічний словник української мови
  2. плівка — Оболонка, пліва; (фото-) стрічка, тасьма; (на молоці) шкурка, кожушок. Словник синонімів Караванського
  3. плівка — [пл’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, мн. пл'іўкие/ пл'іўки, пл'івок дв'і пл'іўкие Орфоепічний словник української мови
  4. плівка — -и, ж. 1》 Те саме, що пліва. 2》 Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь. || Те, що застилає, заволікає собою. Біологічна плівка — плівка з бактерій та ін. мікроорганізмів на поверхні завантаження біологічного фільтра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плівка — ПЛІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що пліва́. Мозок очищають від плівки, замочуючи його у холодній воді (з наук.-попул. літ.). 2. Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь. Щерба в мисці застигла, заволоклася зверху сірою плівкою... Словник української мови у 20 томах
  6. плівка — КІНОФІ́ЛЬМ, КІНОКАРТИ́НА, ФІЛЬМ, СТРІ́ЧКА, КІНО́ розм., КАРТИ́НА розм., ПЛІ́ВКА розм. Кожної суботи в училищному клубі новий кінофільм (І. Багмут); Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О. Словник синонімів української мови
  7. плівка — ПЛІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що пліва́. Мозок очищають від плівки, замочуючи його у холодній воді (Укр. страви,1957, 147). 2. Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь. Словник української мови в 11 томах