плівка
ПЛІ́ВКА, и, ж.
1. Те саме, що пліва́.
Мозок очищають від плівки, замочуючи його у холодній воді (Укр. страви,1957, 147).
2. Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь.
Щерба в мисці застигла, заволоклася зверху сірою плівкою… (Мирний, І, 1949, 346);
Озерце вкрилося тонкою крижаною плівкою (Сміл., Сашко, 1954, 239);
На поверхні алюмінію завжди є тонка плівка окису, що захищає метал від корозії (Токарна справа, 1957, 61);
// Те, що застилає, заволікає собою.
Його очі затягнулися масною плівкою (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 41).
3. Легкий прозорий або напівпрозорий матеріал із синтетичної сировини, уживаний для захисних покриттів, замість скла і т. ін.
Підраховано, що застосування синтетичної плівки.. при виготовленні ковбасних виробів, безкоркового сиру, для упаковки сухого молока дозволить щороку економити.. [багато] тисяч карбованців (Роб. газ., 7.II 1964, 2);
Застосування прозорих полімерних плівок замість скла дозволяє мати легкі каркаси парників (Наука.., 10, 1960, 30).
4. Прозора еластична стрічка із спеціального матеріалу, покрита світлочутливим шаром і вживана для фотографічних та кінематографічних знімків.
— Треба все зняти на плівку (Ю. Янов., II, 1958, 96);
// розм. Те саме, що кінофі́льм.
Праворуч — Нотр-Дам. І синерама, де в кіносеансах Паризьку плівку демонструють нам (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 106).
5. Еластична целулоїдна стрічка, покрита чутливим до звукових коливань шаром і вживана для запису звуків.
Розповідь записувалась на плівку, щоб зостатися навік в архівах суду (Ю. Янов., Мир, 1956, 241).
Значення в інших словниках
- плівка — плі́вка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири плі́вки Орфографічний словник української мови
- плівка — Оболонка, пліва; (фото-) стрічка, тасьма; (на молоці) шкурка, кожушок. Словник синонімів Караванського
- плівка — [пл’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, мн. пл'іўкие/ пл'іўки, пл'івок дв'і пл'іўкие Орфоепічний словник української мови
- плівка — -и, ж. 1》 Те саме, що пліва. 2》 Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь. || Те, що застилає, заволікає собою. Біологічна плівка — плівка з бактерій та ін. мікроорганізмів на поверхні завантаження біологічного фільтра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плівка — ПЛІ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що пліва́. Мозок очищають від плівки, замочуючи його у холодній воді (з наук.-попул. літ.). 2. Тонкий покрив, шар (льоду, пилу, жиру і т. ін.) на поверхні чого-небудь. Щерба в мисці застигла, заволоклася зверху сірою плівкою... Словник української мови у 20 томах
- плівка — КІНОФІ́ЛЬМ, КІНОКАРТИ́НА, ФІЛЬМ, СТРІ́ЧКА, КІНО́ розм., КАРТИ́НА розм., ПЛІ́ВКА розм. Кожної суботи в училищному клубі новий кінофільм (І. Багмут); Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О. Словник синонімів української мови
- плівка — Плівка, -ки ж. 1) ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ. Словник української мови Грінченка