1. Словник української мови Грінченка

пліть

Пліть, -ті

ж.

1) Вьющійся стебель.

2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пліть — пліть 1 іменник жіночого роду витке стебло пліть 2 іменник жіночого роду риба збірн. Орфографічний словник української мови
  2. пліть — I -і, ж. 1》 Витке стебло. 2》 рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. 3》 діал. Сплетена з соломи стрічка, з якої потім зшивається бриль. II -і, ж. Збірн. до плітка II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пліть — ПЛІТЬ¹, і, ж. 1. Витке стебло. 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (П. Чубинський); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Л. Первомайський). 3. діал. Словник української мови у 20 томах
  4. пліть — ПЛІТЬ¹, і, ж. 1. Витке стебло. 2. рідко. Плетений, грубий батіг; нагайка. Да взяв милий дротяну пліть (Чуб., V, 1874, 592); Міцно юнак ударив Пліттю коня гнідого І полетів в погоню (Перв., З глибини, 1956, 179). 3. діал. Словник української мови в 11 томах