побреніти
Побрені́ти, -ню́, -ни́ш
гл.
1) Потечь журча; полетѣть жужжа. Текли річки, nобреніли до Заводовської аж у сіни. Чуб. III. 220.
2) Цвѣсть нѣкоторое время. Маківка побреніла та й осипалась.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me