1. Словник української мови Грінченка

побренькувати

Побренькувати, -кую, -єш

гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи. Чуб. V. 130.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побренькувати — побре́нькувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побренькувати — див. бренькати; брязкати Словник синонімів Вусика
  3. побренькувати — -ую, -уєш, недок. Бренькати не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побренькувати — ПОБРЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. Бренькати не дуже сильно або час від часу. Говорили [їздці] голосно, сміялись, побренькували оружжєм [оружжям] та їхали битим трактом (І. Словник української мови у 20 томах
  5. побренькувати — ПОБРЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. Бренькати не дуже сильно або час від часу. Говорили [їздці] голосно, сміялись, побренькували оружжєм [оружжям] та їхали битим трактом (Фр. Словник української мови в 11 томах