побрязчати
Побрязча́ти, -чу, -чиш
гл. = побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Побрязча́ти, -чу, -чиш
гл. = побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.