побрязкувати

Побря́зкувати, -кую, -єш

сов. в. побрязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побризкуючи. Мет.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побрязкувати — побря́зкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побрязкувати — див. дзвеніти; дзвонити Словник синонімів Вусика
  3. побрязкувати — -ую, -уєш, недок. Брязкати не дуже сильно або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побрязкувати — ПОБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Брязкати не дуже сильно або час від часу. Молодиці .. маяли розкішними кінцями квітчастих хусток та побрязкували разками коралів (М. Словник української мови у 20 томах
  5. побрязкувати — ПОБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Брязкати не дуже сильно або час від часу. Молодиці.. маяли розкішними кінцями квітчастих хусток та побрязкували разками коралів (Коцюб. Словник української мови в 11 томах