побіганки
Побіганки, -нок
ж. мн. Побѣгушки, бѣготня. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками. Та то ж день у день, ніч у ніч. Мир. ХРВ. 324.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побіганки — побіга́нки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
- побіганки — -нок, мн., розм. Те саме, що побігеньки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побіганки — ПОБІГА́НКИ, нок, мн., розм. Те саме, що побіге́ньки. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- побіганки — ПРИСЛУ́ЖНИЦТВО (поведінка людини, яка прислужується, догоджає комусь або виконує ганебні, принизливі обов'язки), ДОГІ́ДНИЦТВО розм., СЕРВІЛІ́ЗМ книжн.; ПОБІГЕ́НЬКИ розм., ПОБІГА́НКИ розм., ПОБІГА́ШКИ розм. (виконання дрібних, часто принизливих доручень). Словник синонімів української мови
- побіганки — ПОБІГА́НКИ, нок, мн., розм. Те саме, що побіге́ньки. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками! (Мирний, І, 1949, 346). ◊ На побіга́нках бу́ти (служи́ти і т. ін.) — те саме, що На побіге́ньках бу́ти (служи́ти і т. ін.) ( див. побіге́ньки). Словник української мови в 11 томах