побіганки
ПРИСЛУ́ЖНИЦТВО (поведінка людини, яка прислужується, догоджає комусь або виконує ганебні, принизливі обов'язки), ДОГІ́ДНИЦТВО розм., СЕРВІЛІ́ЗМ книжн.; ПОБІГЕ́НЬКИ розм., ПОБІГА́НКИ розм., ПОБІГА́ШКИ розм. (виконання дрібних, часто принизливих доручень). — За зраду Батьківщині, за прислужництво фашистам, за видачу поліції і гестапо командира Івана Човняра партизанський загін імені Котовського засуджує старосту Семена Магазаника до вищої міри покарання — розстрілу (М. Стельмах); Культ особи створював сприятливі умови для таких негативних явищ, як свавілля і зловживання владою, кар'єризм і догідництво, підозрілість і недовір'я (з газети); Сервілізмом, власне, можна назвати пошану до якого пана як до фетиша по його самій істоті, а надто пошану, котра має егоїстичні цілі (М. Драгоманов); Батуллі тільки робить вигляд байдужості й не помічає його, звичайного собі газетяра, власкора для побігеньок (І. Ле); (Кирило:) Спершу крамницю мив (Храпко) та на побіганках був, а далі грамоти вивчивсь, у приказчики посунувсь (Панас Мирний); Багацько побігашок і пошарпушок треба йому було спожити (Марко Вовчок).
Значення в інших словниках
- побіганки — побіга́нки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
- побіганки — -нок, мн., розм. Те саме, що побігеньки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побіганки — ПОБІГА́НКИ, нок, мн., розм. Те саме, що побіге́ньки. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- побіганки — ПОБІГА́НКИ, нок, мн., розм. Те саме, що побіге́ньки. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками! (Мирний, І, 1949, 346). ◊ На побіга́нках бу́ти (служи́ти і т. ін.) — те саме, що На побіге́ньках бу́ти (служи́ти і т. ін.) ( див. побіге́ньки). Словник української мови в 11 томах
- побіганки — Побіганки, -нок ж. мн. Побѣгушки, бѣготня. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками. Та то ж день у день, ніч у ніч. Мир. ХРВ. 324. Словник української мови Грінченка