побідніти
Побідні́ти, -ні́ю, -єш
гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побідніти — побідні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побідніти — -ію, -ієш. Док. до бідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побідніти — ПОБІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бідні́ти. Словник української мови у 20 томах
- побідніти — ПОБІДНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бідні́ти. Словник української мови в 11 томах