побілитися
Побілитися, -лю́ся, -лишся
гл. Побѣлѣть. Чуб. V. 39.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побілитися — побіли́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побілитися — -білюся, -білишся, док. Зробити побілку (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- побілитися — ПОБІЛИ́ТИСЯ, білю́ся, бі́лишся, док. Зробити побілку (у 1 знач.). Треба було почиститись та побілитися, бо незабаром ждалися дворянські вибори .. Від ранку й до ранку .. метуть [люди], білять (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- побілитися — ПОБІЛИ́ТИСЯ, білю́ся, бі́лишся, док. Зробити побілку (у 1 знач.). Треба було почиститись та побілитися, бо незабаром ждалися дворянські вибори.. Від ранку й до ранку.. метуть [люди], білять (Мирний, III, 1954, 255). Словник української мови в 11 томах