повередувати

Повередувати, -ду́ю, -єш

гл. Покапризничать, поприхотничать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повередувати — повередува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повередувати — -ую, -уєш, док. Вередувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повередувати — ПОВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вередувати якийсь час. Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Л. Мартович); А взагалі всі намагалися синьйору Ніколо догодити, дядя навіть власноручно варив для нього каву. Що казати, синьйор Ніколо любив повередувати! (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  4. повередувати — ПОВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вередувати якийсь час. Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Март., Тв., 1954, 223). Словник української мови в 11 томах