повередувати
ПОВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
Вередувати якийсь час.
Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Л. Мартович);
А взагалі всі намагалися синьйору Ніколо догодити, дядя навіть власноручно варив для нього каву. Що казати, синьйор Ніколо любив повередувати! (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повередувати — повередува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повередувати — -ую, -уєш, док. Вередувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повередувати — ПОВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вередувати якийсь час. Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Март., Тв., 1954, 223). Словник української мови в 11 томах
- повередувати — Повередувати, -ду́ю, -єш гл. Покапризничать, поприхотничать. Словник української мови Грінченка