повибігати
Повибігати, -гаємо, -єте
гл. Выбѣжать (о многихъ). Повибігали якісь панночки. МВ. І. 112. І жінки, і молодиці повибігають. Кв.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повибігати — повибіга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повибігати — -аємо, -аєте, док. Вибігти (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повибігати — ПОВИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Вибігти (про всіх або багатьох). Повибігали якісь панночки, куці та бистрії (Марко Вовчок); – Цу-цу, Рябко!.. – тут всі, повибігавши з хат. – Цу-цу, Рябко!.. на-на!.. – гукнули, як на ґвалт (П. Словник української мови у 20 томах
- повибігати — ПОВИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Вибігти (про всіх або багатьох). Повибігали якісь панночки, куці та бистрії (Вовчок, І, 1955, 75); З Оленчиної хати теж повибігали діти та босоніж бігали по двору (Турч., Зорі.., 1950, 144); *Образно. Словник української мови в 11 томах