1. Словник української мови у 20 томах

повибігати

ПОВИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Вибігти (про всіх або багатьох).

Повибігали якісь панночки, куці та бистрії (Марко Вовчок);

– Цу-цу, Рябко!.. – тут всі, повибігавши з хат. – Цу-цу, Рябко!.. на-на!.. – гукнули, як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський);

З Оленчиної хати теж повибігали діти та босоніж бігали по двору (А. Турчинська);

* Образно. Мов у дзеркалі, видно в воді і небо, .. і кучерявії в'язи, що повибігали на самий край і попростягали зелені лапи над річкою (П. Куліш);

Прокопові Гордійовичу здалося, ніби він приїхав не в своє, а в якесь інше, вичитане з казки місто. Мерехтить електричне марево, святкові реклами повибігали на перехрестя, миготять, танцюють, гріються (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повибігати — повибіга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повибігати — -аємо, -аєте, док. Вибігти (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повибігати — ПОВИБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Вибігти (про всіх або багатьох). Повибігали якісь панночки, куці та бистрії (Вовчок, І, 1955, 75); З Оленчиної хати теж повибігали діти та босоніж бігали по двору (Турч., Зорі.., 1950, 144); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  4. повибігати — Повибігати, -гаємо, -єте гл. Выбѣжать (о многихъ). Повибігали якісь панночки. МВ. І. 112. І жінки, і молодиці повибігають. Кв. Словник української мови Грінченка