1. Словник української мови Грінченка

повивертати

Повиверта́ти, -та́ю, -єш

гл.

1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Мнж. 43. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали. К. Досв. 27.

2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали.

3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали. Рудч. Ск. II. 132.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повивертати — повиверта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повивертати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вивернути (у 1 знач.) все чи багато чого-небудь. || безос. 2》 Перекинувши, зваливши все чи багато чого-небудь, вилити чи висипати вміст. 3》 Перевернути внутрішнім боком назовні, навиворіт усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повивертати — ПОВИВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Вивернути (у 1 знач.) все або багато чого-небудь. Бурі не повивертали з корінням могутніх столітніх дубів (О. Словник української мови у 20 томах
  4. повивертати — ПОВИВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Вивернути (у 1 знач.) все або багато чого-небудь. Бурі не повивертали з корінням могутніх столітніх дубів (Довж. Словник української мови в 11 томах