повивач

Значення в інших словниках

1. повивач — пови́вач іменник чоловічого роду довгий вузький шматок тканини для сповивання немовляти; взагалі яка-небудь довга вузька смужка тканини, бинт і т. ін. для повивання, замотування кого-, чого-небудь Орфографічний словник української мови
2. повивач — -а, ч. Довгий вузький шматок тканини для сповивання немовляти. || Взагалі яка-небудь довга вузька смужка тканини, бинт і т. ін. для повивання, замотування кого-, чого-небудь. Полоскати повивач етн. — пити могорич після хрестин. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повивач — ПОВИ́ВАЧ, а, ч. Довгий вузький шматок тканини для сповивання немовляти. – Гу-гу... – загуде манесенька Галя, силкуючись ухопити випростаними з повивача рученятами краєчок червоної хустки, що висить на колисці (Л. Словник української мови у 20 томах
4. повивач — з пови́вача. З раннього дитинства, з наймолодшого віку. Клим, як усі барачні діти, порпавсь у попелі і копав свою шахту ще з повивача (В. Логвиненко). полоска́ти пови́вач, етн. Пити спиртне після хрестин. Фразеологічний словник української мови
5. повивач — СПОВИ́ВАЧ (довгий шматок тканини, яким сповивають немовля), ПОВИ́ВАЧ, СПОВИТО́К. Словник синонімів української мови
6. повивач — ПОВИ́ВАЧ, а, ч. Довгий вузький шматок тканини для сповивання немовляти. — Гу-гу… — загуде манесенька Галя, силкуючись ухопити випростаними з повивача рученятами краєчок червоної хустки, що висить на колисці (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах