1. Словник української мови Грінченка

повикопувати

Повикопувати, -пую, -єш

гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. І. 407.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повикопувати — повико́пувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повикопувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Викопати все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2》 Копаючи, наробити заглибин, ям у землі і т. ін. Повикопувати канави. 3》 перен., розм. Докладаючи зусиль, знайти, вишукати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повикопувати — ПОВИКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Викопати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі (І. Нечуй-Левицький); Ферми моєї не викорчуєш, а решту хоч усе повикопуй та повіднось!... Словник української мови у 20 томах
  4. повикопувати — ПОВИКО́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Викопати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі (Н.-Лев., І, 1956, 260). 2. Копаючи, наробити заглибин, ям у землі і т. ін. Словник української мови в 11 томах