1. Словник української мови Грінченка

повиливати

Повилива́ти, -ва́ю, -єш

гл. Вылить (во множ.). А що попомучилась вона, що сліз повиливала над ними — Жати Божа! МВ. І. 45.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиливати — повилива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повиливати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вилити все чи багато чого-небудь, звідусіль. 2》 Ллючи воду в нору, вигнати (всіх чи багатьох звірів, звірків). 3》 тех. Виготовити литтям усе чи багато чого-небудь. Повиливати з алюмінію ложки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиливати — ПОВИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Вилити все або багато чого-небудь, звідусіль. Вона роззулася, повиливала з чобіт воду і пішла далі (М. Коцюбинський). 2. Ллючи воду в нору, вигнати (всіх або багатьох звірів, звірків). Словник української мови у 20 томах
  4. повиливати — ПОВИЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Вилити все або багато чого-небудь, звідусіль. Вона роззулася, повиливала з чобіт воду і пішла далі (Коцюб., І, 1955, 361). Повилива́ти сльо́зи — те саме, що Вилива́ти сльо́зи якийсь час ( див. вилива́ти). Словник української мови в 11 томах