повиманювати
Повиманювати, -нюю, -єш
гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють. Богодух. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повиманювати — повима́нювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повиманювати — -юю, -юєш, док., перех. Виманити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повиманювати — ПОВИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що. Виманити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- повиманювати — ПОВИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Виманити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах