1. Словник української мови у 20 томах

повиманювати

ПОВИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що.

Виманити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиманювати — повима́нювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повиманювати — -юю, -юєш, док., перех. Виманити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиманювати — ПОВИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Виманити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. повиманювати — Повиманювати, -нюю, -єш гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють. Богодух. у. Словник української мови Грінченка