повимочувати
Повимочувати, -чую, -єш
гл. Вымочить (во множ.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повимочувати — повимо́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повимочувати — -ую, -уєш, док., перех. Вимочити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повимочувати — ПОВИМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Вимочити все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- повимочувати — ПОВИМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вимочити все або багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах