повимощувати

Повимощувати, -щую, -єш

гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував. АД. II. 102.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повимощувати — повимо́щувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повимощувати — -ую, -уєш і рідше повимощати, -аю, -аєш, док., перех. Вимостити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повимощувати — ПОВИМО́ЩУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОВИМОЩА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Вимостити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. От узяли цегельню будувати .. Тоді поставимо нові домки [дімки] Та вулиці усі повимощаєм (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  4. повимощувати — ПОВИМО́ЩУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОВИМОЩА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Вимостити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. От узяли цегельню будувати.. Тоді поставимо нові домки [дімки] Та вулиці усі повимощаєм (Вирган, В розп. літа, 1959, 215). Словник української мови в 11 томах