1. Словник української мови Грінченка

повипікати

Повипіка́ти, -ка́ю, -єш

гл.

1) Выпечь (во множествѣ).

2) Выжечь (во множествѣ). Повипікала йому очі. Коню очі повипікав. Драг. 303.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повипікати — повипіка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повипікати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Випекти все чи багато чого-небудь (хліб та інші вироби з тіста). 2》 Знищити вогнем, кислотою і т. ін. все чи багато чого-небудь. 3》 Нанести розпеченим предметом знаки, зображення на чому-небудь у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повипікати — Повипіка́ти, -піка́ю, -піка́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повипікати — ПОВИПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Випекти все або багато чого-небудь (хліб та інші вироби з тіста). 2. Знищити вогнем, кислотою і т. ін. все або багато чого-небудь. – Так і знай: побачу ще раз із Тимком – очі кислотою повипікаю (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  5. повипікати — ПОВИПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Випекти все або багато чого-небудь (хліб та інші вироби з тіста). 2. Знищити вогнем, кислотою і т. ін. все або багато чого-небудь. — Так і знай: побачу ще раз із Тимком — очі кислотою повипікаю (Тют. Словник української мови в 11 томах