1. Словник української мови Грінченка

повипускати

Повипуска́ти, -ка́ю, -єш

гл. Выпустить (многихъ). Сад-виноград витоптали, райськії пташки повипускали. Чуб. III. 357. Повипускала дівка людей (з неволі). Драг. 384.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повипускати — повипуска́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повипускати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Дати можливість чи дозволити всім або багатьом іти, вийти, поїхати і т. ін. звідкись, кудись. || Вигнати куди-небудь худобу, птицю. || Перестати тримати все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повипускати — ПОВИПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Дати можливість чи дозволити всім або багатьом іти, вийти, поїхати і т. ін. звідкись, кудись. Словник української мови у 20 томах
  4. повипускати — ПОВИПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Дати можливість чи дозволити всім або багатьом іти, вийти, поїхати і т. ін. звідкись, кудись. Словник української мови в 11 томах