1. Словник української мови Грінченка

повихоплювати

Повихо́плювати, -плюю, -єш

гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повихоплювати — повихо́плювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повихоплювати — -юю, -юєш, док., перех. 1》 Вихопити все чи багато чого-небудь, у всіх чи багатьох. 2》 Допомагаючи всім або багатьом, швидко витягти їх звідкись, урятувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повихоплювати — ПОВИХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Вихопити все або багато чого-небудь, у всіх або багатьох. Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. повихоплювати — ПОВИХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Вихопити все або багато чого-небудь, у всіх або багатьох. Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук (Сл. Гр.). 2. Допомагаючи всім або багатьом, швидко витягти їх звідкись, урятувати. Словник української мови в 11 томах