1. Словник української мови Грінченка

поворожити

Поворожи́ти, -жу́, -жиш

гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поворожити — поворожи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поворожити — -рожу, -рожиш, док. 1》 Вгадати майбутнє чи минуле (на картах, по лініях долоні і т. ін.). 2》 Ворожити (у 1, 2 знач.), чарувати якийсь час. 3》 Закінчити ворожити (у 1, 2 знач.), чарувати. 4》 біля (коло) кого – чого, перен., жарт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поворожити — ПОВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док. 1. Вгадати майбутнє чи минуле (на картах, по лініях долоні і т. ін.). Товаришки і ровесниці, котрим вона заявила свою охоту поворожити на Івана Купала вінками, мов лиш ждали поклику (О. Словник української мови у 20 томах
  4. поворожити — ЧАКЛУВА́ТИ (робити магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧАРУВА́ТИ, ЗАЧАРО́ВУВАТИ, ЗАКЛИНА́ТИ, ХИМОРО́ДИТИ заст.; НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАШІ́ПТУВАТИ заст., ШЕПТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. поворожити — ПОВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док. 1. Вгадати майбутнє чи минуле (на картах, по лініях долоні і т. ін.). Пішов Гітлер до ворожки, щоб поворожити, Чи довго йому осталось на цім світі жити (Коломийки, 1969, 395)... Словник української мови в 11 томах