1. Словник української мови Грінченка

повставляти

Повставля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Вставить (во множествѣ). Іди ж повставляй (очі), щоб вони мені бачили. Чуб. II. 306.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повставляти — повставля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повставляти — -яю, -яєш, док., перех. Вставити в щось усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повставляти — ПОВСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. Вставити в щось усе або багато чого-небудь. – Одчини, бо вікна поб'ю! .. – Як поб'єш, то й повставляєш (І. Нечуй-Левицький); [Одарка:] Від радощів та сміхів аж зуби повипадали! [Ївга:] Не журись. Словник української мови у 20 томах
  4. повставляти — ПОВСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Вставити в щось усе або багато чого-небудь. — Одчини, бо вікна поб’ю!.. — Як поб’єш, то й повставляєш (Н.-Лев., II, 1956, 270); [Одарка:] Від радощів та сміхів аж зуби повипадали! [Ївга:] Не журись. Словник української мови в 11 томах