повтинати
Повтина́ти, -на́ю, -єш
гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повтинати — повтина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повтинати — -аю, -аєш, док., перех. Відтяти, відрубати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повтинати — ПОВТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Утнути, відрубати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Вони пошкандибали до шляху, спираючись на дубові костури, що їх допіру вирубали, навіть не повтинавши гілок з пожухлим листям (В. Кучер); Принадно зеленіли . Словник української мови у 20 томах
- повтинати — ПОВТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Утнути, відрубати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Вони пошкандибали до шляху, спираючись на дубові костури, що їх допіру вирубали, навіть не повтинавши гілок з пожухлим листям (Кучер, Голод, 1961... Словник української мови в 11 томах