повторний
Повторний, -а, -е
Вторичный. — брат. Членъ второго церковнаго братства, въ которое вступаютъ болѣе молодые люди, при существующемъ братствѣ изъ старшихъ лѣтами прахожанъ. МУЕ. III. 57.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повторний — повто́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- повторний — -а, -е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повторний — Повто́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повторний — ПОВТО́РНИЙ, а, е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге. Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (П. Словник української мови у 20 томах
- повторний — ПОВТО́РНИЙ (який буває, трапляється, чиниться і т. ін. знову, вдруге), ПОНО́ВЛЕНИЙ, ПОНО́ВНИЙ діал. — Давайте ще раз поборемося, — сказав Денис і знову почав готуватися до повторного поєдинку (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
- повторний — ПОВТО́РНИЙ, а, е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге. Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах