повторний

ПОВТО́РНИЙ (який буває, трапляється, чиниться і т. ін. знову, вдруге), ПОНО́ВЛЕНИЙ, ПОНО́ВНИЙ діал. — Давайте ще раз поборемося, — сказав Денис і знову почав готуватися до повторного поєдинку (Григорій Тютюнник); Дальші слова (мужика) заглушив поновлений лускіт батогів (І. Франко); Мов побоюючись поновних теплих слів з моєї сторони, вона станула й кликнула по імені брата (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повторний — повто́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повторний — -а, -е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повторний — Повто́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повторний — ПОВТО́РНИЙ, а, е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге. Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (П. Словник української мови у 20 томах
  5. повторний — ПОВТО́РНИЙ, а, е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге. Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах
  6. повторний — Повторний, -а, -е Вторичный. — брат. Членъ второго церковнаго братства, въ которое вступаютъ болѣе молодые люди, при существующемъ братствѣ изъ старшихъ лѣтами прахожанъ. МУЕ. III. 57. Словник української мови Грінченка