1. Словник української мови Грінченка

повідець

Повіде́ць, -дця́

м.

1) ум. отъ повід.

2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідець — повіде́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. повідець — -дця, ч. Короткий повід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідець — ПОВІДЕ́ЦЬ, дця́, ч. Короткий повід. Словник української мови у 20 томах
  4. повідець — ПОВІДЕ́ЦЬ, дця́, ч. Короткий повід. Словник української мови в 11 томах