повідець
повіде́ць
-дця, ч.
Короткий повід.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повідець — повіде́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- повідець — ПОВІДЕ́ЦЬ, дця́, ч. Короткий повід. Словник української мови у 20 томах
- повідець — ПОВІДЕ́ЦЬ, дця́, ч. Короткий повід. Словник української мови в 11 томах
- повідець — Повіде́ць, -дця́ м. 1) ум. отъ повід. 2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32. Словник української мови Грінченка