1. Словник української мови Грінченка

повітра

Повітра, -ри

ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. Балтск. у. А щоб на неї повітра прийшла. Васильк. у. А щоб тебе лиха повітра забрала. Подольск. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повітра — -и, ж., діал. Пошесть, епідемія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повітра — Пові́тра, -ри, -рі (ж. р.) і пові́тря, -тря, -трю, -трям (н. р.) (пошесть) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)