1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повітра

пові́тра

-и, ж., діал.

Пошесть, епідемія.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повітра — Пові́тра, -ри, -рі (ж. р.) і пові́тря, -тря, -трю, -трям (н. р.) (пошесть) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. повітра — Повітра, -ри ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. Балтск. у. А щоб на неї повітра прийшла. Васильк. у. А щоб тебе лиха повітра забрала. Подольск. г. Словник української мови Грінченка