повіть

По́віть, -ті

ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повіть — по́віть іменник жіночого роду повітка діал. Орфографічний словник української мови
  2. повіть — -і, ж., діал. Повітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повіть — ПО́ВІТЬ, і, ж., діал. Повітка. Батько був на горищі, мати – в повіті (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. повіть — ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. повіть — ПО́ВІТЬ, і, ж., діал. Повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах