поганити

Значення в інших словниках

1. поганити — (робити поганим) опоганювати, паскудити, книжн. (щось святе, високе) сквернити, осквернювати. Словник синонімів Полюги
2. поганити — пога́нити 1 дієслово недоконаного виду забруднювати; псувати; неславити розм. пога́нити 2 дієслово доконаного виду ганити якийсь час Орфографічний словник української мови
3. поганити — Плюгавити; (місце) бруднити, (людей) паскудити, псувати; (кого) неславити, паплюжити, опоганювати, ГАНЬБИТИ; (що) ур. сквернити, оскверняти. Словник синонімів Караванського
4. поганити — див. ганьбити; партачити Словник синонімів Вусика
5. поганити — I -ню, -ниш, недок., перех., розм. 1》 Забруднювати щось чим-небудь. 2》 перен. Робити поганим, неприємним, псувати кого-, що-небудь. 3》 перен. Неславити, безчестити кого-, що-небудь чимсь. II -ню, -ниш, док., перех. Ганити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. поганити — ПОГА́НИТИ¹, ню, ниш, недок., що, розм. 1. Забруднювати щось чим-небудь. Чортзна-що – щоб і посудини не поганило (Номис). 2. перен. Робити поганим, неприємним, псувати кого-, що-небудь. -. І нащо воно?.. Словник української мови у 20 томах
7. поганити — рук (ру́ки) не пога́нити об кого—що. Не зачіпати когось, не встрявати у неприємну історію. — Не погань руки об те падло. Слиззю гадючою забруднишся (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
8. поганити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
9. поганити — ПОГА́НИТИ¹, ню, ниш, недок., перех., розм. 1. Забруднювати щось чим-небудь. Чортзна-що — щоб і посудини не поганило (Номис, 1864, № 3288). 2. перен. Робити поганим, неприємним, псувати кого-, що-небудь. — І нащо воно?.. Словник української мови в 11 томах