поганяльничок

Поганя́льник, -ка

м. = поганяйло 1. ум. поганя́льничок. КС. 1882. XI. 23.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поганяльничок — див. батіг Словник синонімів Вусика
  2. поганяльничок — ПОГАНЯ́ЛЬНИЧОК, а, ч., розм. Зменш.-пестл. до поганя́льник. Посадимо ми, братця, По семи молодців, А по восьмому – Поганяльничку, По дев'ятому – кашоварничку (з думи). Словник української мови у 20 томах