поганяльничок
Поганя́льник, -ка
м. = поганяйло 1. ум. поганя́льничок. КС. 1882. XI. 23.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поганяльничок — див. батіг Словник синонімів Вусика
- поганяльничок — ПОГАНЯ́ЛЬНИЧОК, а, ч., розм. Зменш.-пестл. до поганя́льник. Посадимо ми, братця, По семи молодців, А по восьмому – Поганяльничку, По дев'ятому – кашоварничку (з думи). Словник української мови у 20 томах