поганіти
Погані́ти, -ні́ю, -єш
гл.
1) Дѣлаться хуже.
2) Дурнѣть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поганіти — погані́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поганіти — -ію, -ієш, недок. Ставати, робитися поганим (у 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поганіти — Погані́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поганіти — ПОГАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати, робитися поганим (у 6 знач.). Словник української мови у 20 томах
- поганіти — ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
- поганіти — ПОГАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати, робитися поганим (у 6 знач.). Словник української мови в 11 томах