1. Словник української мови Грінченка

погнати

Погнати, -жену, -неш

гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Рудч. Ск. II. 13. Поженуть вас на війну. Стор. II. 85. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погнати — погна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погнати — пожену, поженеш, док. 1》 перех. Змусити рухатися в певному напрямку. || також без додатка, розм. Насильно відправити, послати куди-небудь. || розм. Спрямувати рух чого-небудь, повести у певному напрямку щось. || Рвучко, підхопивши (вітром, бурею і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погнати — ПОГНА́ТИ, пожену́, пожене́ш, док. 1. кого, що. Змусити рухатися в певному напрямку. Чередник погнав скотину Попід гори на долину (Я. Щоголів); Баба .. погнала на толоку бичка пасти (О. Іваненко); * Образно. На Бессарабію пішов Оцей козак; погнало горе (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. погнати — Жену, -женеш, док. 1. нарк. Покурити марихуани. 2. нарк. Безконтрольно робити і говорити щось під дією наркотику. 3. Почати говорити або робити дурниці. Словник сучасного українського сленгу
  5. погнати — гна́ти (прова́дити) / погна́ти (прове́сти) химе́ри. Говорити нісенітниці, дурниці. — Такі слова і кожна темна баба, і кожен злий чоловік скаже, а тобі, чоловікові письменному... Фразеологічний словник української мови
  6. погнати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. погнати — ПОГНА́ТИ, пожену́, пожене́ш, док. 1. перех. Змусити рухатися в певному напрямку. Чередник погнав скотину Попід гори на долину (Щог., Поезії, 1958, 181); Баба.. погнала на толоку бичка пасти (Ів., Укр.. казки, 1950, 24); *Образно. Словник української мови в 11 томах